САЙТ БІБЛІОТЕКАРЯ НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ №5 СИНИЦЬКОЇ ОКСАНИ АНАТОЛІЇВНИ

Патріотична година «Героїв стежина -- від батька до сина»

Захід, спрямований на історично-патріотичне виховання



Патріотична година «Героїв стежина -- від батька до сина»

 

 

Ведуча:  Доброго дня, дорогі друзі!  

14 жовтня в нашій історії – це насамперед християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, яку українські воїни з давніх часів мали за свою покровительку,  а  також  День українського козацтва та День захисника України.

В цей день ми вітаємо і сивочолих ветеранів, і молодих людей, які в недалекому минулому відслужили військову службу, і тих, хто нині носить погони, і школярів, і зовсім ще маленьких хлопчиків.  Мужнім й надійним захисникам  України присвячена наша патріотична година «Героїв стежина – від батька до сина».

 

Ведуча: Розселив Господь людей по всьому світу і кожному народові дав землю.  Богом дана земля є святою і рідною, тому її захист – це найперший обов’язок народів.

Українська земля… Земля щедро полита кров’ю її синів. З нашої історії ми бачимо споконвічне прагнення  українства до волі та незалежності рідної землі, неньки-України.

Героїчну сторінку в історію України вписали славні запорожці,степові рицарі, оборонці української землі. Тож згадаймо про козаків, які колись безкрайніми степами вітром літали, шаблями ворогів змітали, на чайках по Дніпру гуляли.

Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі від нападів турків і татар, а також від польських та московських колонізаторів,  Козаки були сміливими,дисциплінованими, витривалими, гордими і вільними людьми.

 

Ведуча: Збереглася давня легенда ще козацьких часів: коли на країну нападали вороги зі сходу і заходу, півдня і півночі, коли в нерівних боях полягли кращі захисники народу, на велику раду зібралися старі вожді, наймудріші книжники, сліпі кобзарі. "Що чинити далі? – з болем і розпачем запитували вони. – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці…” І тоді піднялися найдревніші із кобзарів: - Неправда, - сказали вони, - останній полк ніколи не може бути розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!

 

(Бібліографічний огляд виставки до 160-річчя Дмитра Яворницького)

 

Ведуча: Продовжили героїчну історію України Січові Стрільці, які мужньо боролися за її волю. Це були молоді хлопці. Кожен з них любив матір, рідний край, але понад усе бажав незалежності своїй Батьківщині.

Визначною сторінкою нашої історії є Українська Повстанська Армія.   Самовіддана боротьба воїнів УПА надовго залишиться в пам’яті народу. Ці герої-воїни за Українську Державність віддали своє життя без вагань.

Бій під Крутами належить до однієї з найтрагічніших сторінок нашої історії. Під Крутами загинув цілий студентський Курінь – триста студентів – цвіт української молоді, цвіт української Нації. Трагедією було те, що під Крути пішли лише триста і лише молодь.   Гімназисти і студенти. Найстаршому 21 рік. А наймолодшим – 14-16 років. Вони пішли, щоб затримати ворога, який був майже під Золотими Воротами Києва… І полягли … Вони принесли в жертву Батьківщині своє молоде життя. Ця найтрагічніша сторінка стала нашою гордістю.

 

Уч.1

День помирав, як недобитий лебідь,

Ніч перейняла невимовний біль.

 Здригнулись зорі в сполотнілім небі

І тихо падали в криваву заметіль.

Стогнали Крути і молився вітер,

 Цілуючи скривавлені сліди:

 Вас мало, діти, вас так мало, діти,

Супроти п’яної московської орди.

В пекучий сніг… Навзнак. Не на коліна.

Заплакав місяць в зоряну блакить.

 Всі – як один… Кріпися Україно,

Хоч їхня смерть вовік не відболить.

 

 

Ведуча:  Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію ІІ-ій світовій війні 1941-1945рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашизмом. Можна по-різному ставиться до цієї війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.

 

 

 

 Уч.2

Сонце палило нестерпно,
 Гнулось садове гілля.
Падали яблука в серпень,
 Глухо стогнала земля.
Рвали снаряди їй груди.
 Всюди гриміла війна,
Падали скошені люди,
 їх не щадила війна.

 

Ведуча: Мільйони людей забрала ІІ – га світова війна. Багато її битв відбулося на території України Смерть однієї людини - це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.

 

Ведуча: Афганістан… Уже більше 20 років у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла.  За кожним воїном-афганцем – своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя. У страхітливому полум’ї війни народжувались молоді солдати і командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність.   Війна безжально перекреслила тисячі  молодих життів, переінакшила надії, плани, понівечила тіла і долі. Але разом з тим, серед страшних небезпек, вогню, крові, нелюдського напруження – ви мужніли і загартовувались.

 

Уч. 3

 Хто ж відповість?

Як захлинався бій останній

І ущухав вогонь атак,

Упав юнак в Афганістані-

Двадцятирічний мій земляк.

Упав, з очей спадали зорі,

Темніла неба пелена…

О, боже мій, що тільки творить

Людьми придумана війна.

 

Ведуча:  Здавалось би, доля нарешті подарувала нам унікальну можливість стати незалежною Європейською державою, але історія повернула ще одні Крути   

 

                     Уч.4   

                           Вставай, Україно, вставай!

                            Виходь на дорогу свободи,

                            Де грає широкий Дунай,

                            Де ждуть європейські народи. 

                             Вставай, і кайдани порви,

                              Дай познак ясніший від грому

                              Що ти не рабиня Москви,

                              І нею не будеш ніколи!

 

 

Ведуча:  Не можемо ми не згадати про події, які сталися лютневими днями 2014 року на Майдані Незалежності. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну : своє життя віддали найкращі. І більшість із них – молоді, сильні. Ті, що тільки починали жити.

 

 

Уч.5

 А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

 І з кров’ю перемішана сльоза…

 А батько сина ще не відпускав..

 Й заплакав Бог,побачивши загін:

 Спереду – сотник,молодий,вродливий

 І юний хлопчик в касці голубій,

 І вчитель літній-сивий-сивий..

 І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

 Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла

 

 

 

Ведуча: 23роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні 90 – ті,Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще недавно ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною,тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще недавно ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава»,а тепер ці слова набули нового змісту.

Наразі вже точно зрозуміло,кому ці слова адресовані,і ні в кого немає сумнівів,що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України,лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу,волонтери на плечах яких тримається наша армія.

 

 

 

Уч.6

 

Я дивлюсь на світлини бійців,

Щирі посмішки, втомлені очі,

Сиві скроні та безліч рубців…

А мій розум сприйняти не хоче:

Це не сон, не синдром маячні,

Це війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме зараз вони, вояки,

Схід країни від зла захищають,

Б’ються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають,

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддають найцінніше – життя,

України найкращі сини!

 

Уч.7

 

Тримайтесь, братики! Ми з вами

 У цей страшний, болючий час.
Ви стали нам захисниками,

 Ми щиро молимось за вас.

Вертайтесь, рідніїі, живими!

 Хай янголи вас захищають,
Своїми крилами святими

Від куль ворожих закривають.


Молитва матері- вкраїни

Стане всім ворогам стіною...
Вертайтесь, рідні, до родини,

 Вертайтесь мирною порою.

Не хочемо війни страшної

! Всі просять люди, звідусіль
Не треба люті нам чужої —

хай в Україні буде  мир!

 

 

 

Ведуча: Вслухаємось у гомін сивої давнини: звідти крізь віки долинає тупіт розвихрених коней, брязкіт шабель із козацького шаленого герцю, гучна яса стрілецької слави. Як же довго наш народ ішов до незалежності! Ішов через утиски, в’язниці й Сибір, упродовж усієї історії від часів Київської Русі до наших днів. На цьому шляху загинула незлічена кількість кращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність. Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради. Довгої вікової героїчної боротьби за волю Шлях України позначений високими степовими могилами та прекрасними піснями. Пісня, як естафета передає від покоління до покоління історичну правду Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробуванні і не скорилася. Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.

 

 

 

 

Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови в хвилині мовчання. (ХВИЛИНА МОВЧАННЯ)

 

Уч.8

… Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

 Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.

 Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

 Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

 Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв

 Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні

 Хай відомими стануть всі герої безвісні.

 

Ведуча: Тож запалімо свічку пам’яті солдатам- визволителям Великої Вітчизняної, героям- афганцям, героям Небесної сотні, героям АТО, усім героям, які боролись за незалежність нашої України. Нехай спокійно і тепло буде їхнім душам від цього священного світла.

Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню -частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

 

 

Уч.9

 

 Горнусь до тебе, Україно.  Як син до матері горнусь

За тебе, рідна і єдина   Щодня я Богові молюсь.

Молюсь за тебе, Україно,  І свої сили віддаю,

Щоб відродити із руїни  Наш дух і славу бойову.

Очистимо усі джерела, Дніпро-Славутич оживе,

І заспіваєм: „Ще не вмерла   Україна наша і не вмре”.

 

Ми з вами живемо в Україні, тому повинні знати і шанувати свою історію, традиції та культуру. І в цей нелегкий час, коли точаться бої на сході України  ми маємо бути справжніми патріотами, відстоювати єдність, суверенітет і незалежність України. Тож бажаю нам всім миру, спокою та світлого майбутнього!



Обновлен 30 ноя 2017. Создан 26 янв 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником