САЙТ БІБЛІОТЕКАРЯ НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ №5 СИНИЦЬКОЇ ОКСАНИ АНАТОЛІЇВНИ

КНИГА – ТВІЙ НАЙКРАЩИЙ ДРУГ

Бібліотечний урок для учнів 3-5 класів



КНИГА – ТВІЙ НАЙКРАЩИЙ ДРУГ.

Бібліотечний урок для учнів 3-5 класів

Мета: дати учням загальні відомості про книгу як історичну пам’ятку людства, коштовний скарб, у якому джерело мудрості, накопиченої віками. Познайомити з основними історичними етапами створення книги, дати загальні поняття пор процес виготовлення книги в наш час. Виховати в дітей повагу і любов до книги, зацікавити їх у читанні.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Бібліотекар. Діти! Давайте на сьогоднішньому занятті поговоримо про дуже важливе питання. Чи маєте ви друзів? З ким ви товаришуєте і за якими мірками підбираєте собі друзів (за знаннями, чи за кишенею, чи за особистими інтересами)? А може, хтось взагали не має друга? І для чого нам потрібен друг? (Щоб спілкуватися, ділитися наболілим, обмінюватися думками, разом проводити свій вільний час, діставати відповіді на запитання, які нас хвилюють… )

         А чи завжди ваш друг біває вірним, чи не буває так, що вас він підводить або кривдить? Мабудь, не завжди.

         А чи хотіли би ви мати такого друга,  який би:

n     завжди з вами був разом;

n     вмів би змовчати, коли вам зле;

n     зміг би розвеселити в скрутну годину;

n     дати пораду, яка пішла б вам тільки на користь;

n     ніколи не зрадив би вас і т. д.?

Так от, здається мені, що такий друг у вас уже є. Це книга!

         Чи, може я помиляюсь? (Діти розповідають про свої пригоди з книгою). Ви всі добре знаєте, який вигляд має сучасна книга: яскрава обкладинка, сторінки з надрукованим текстом та ілюстраціями. Розміри, або, як кажуть бібліотекарі, формат, - різноманітні: від невеликого словника до великого енциклопедичного тому.

         Книга – це велике диво, створене людиною. Ще не вміючи читати, ви розглядали малюнки до казок, слухали цікаві історії, які вам читали ваші мами чи бабусі. Щодня ви маєте справу з книгою в школі та вдома. Книга допоможе вам дізнатися про  таємниці Всесвіту, побувати на далеких планетах, дозволити побувати в мандрівці, навідь за “20 тисяч л’є під водою”. Із книги ми дізнаємося, як вирощують хліб, як варять сталь, будують міста та електростанції. Із книги ми  також дізнаємося, як жили люди у сиву давнину, якими були древні цивілізації. За допомогою книги ми можемо навіть зазирнути в майбутнє.

         Книга стала для нас звичною. Ми звикли, що нас усюди оточують книги: у школі, вдома. Звичайно, у кожного є улюблені книги, які часто перечитуються.

(Діти демонструють свої книги, дехто розповідає сюжет).

         Бібліотекар. А може, хтось із вас знає вірш про книгу?

(Діти розповідають вірші).

Бібліотекар. Якою ж була перша книга? Чи була вона надрукована, чи написана твід руки, чи була зроблена з паперу, чи з якого іншого матеріалу? Якщо вона існує, то де її можна знайти? Говорять, що був такий дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу. Щодня він просиджував серед куп пожовклих книг. Книжковий пил густим шаром покривав його одяг і взуття.  Але він так і не зміг установити, яка ж книга була першою.

         Мабуть, із уроків історії ви вже знаєте, що в сиву давнину аркушем паперу людям служив… що? (Камінь). Перші малюнки первісних людей знайдені на стінах печер. Із цих малюнків ми багато чого можемо дізнатися про життя первісної людини:  чим вона займалася, які тварини її оточували.

         Довгим і тернистим був шлях до сучасної книги. Що тільки не використовувала людина для письма.

         (Може, хтось назве, які матеріали раніше служили для письма? Мабуть, на уроках історії вже це вчили або хтось читав про це в книгах).

         Більше 5 тисяч років книгам, знайдено у древній Месопотамії (межиріччя). Ассирійці, шумери, вавилоняни робили свої книги з глини. На вологій глиняній таблички вони наносили знаки, схожі на клинці. Ця писемність так і зветься – клинопис. Після написання дощечку обпалювали, і вона могла довгий час зберігатися. У середині минулого століття вчені -  археологи розкопали залишки столиці Ассирії – Ніневії. У руїнах палацу були знайдені дві кімнати з глиняними плитками. Це була бібліотека ассирійського царя Ашшурбаніпала, якій жив аж у 7 ст. до н.е. проте, що зараз ми вивчаємо за підручником історії про Ассирію і Вавилон, учені дізналися з глиняних табличок.

         Найбільшою бібліотекою стародавнього світу була Александрійська. У ній зібрано біля 700 тисяч папірусних свитків.

         Папірус – це рослина, яка у великій кількості росла по берегах Нілу в давньому Єгипті. З цієї рослини єгиптяни навчалися виготовляти тонкий світло-коричневий  матеріал для письма, який назвали, як і рослину, папірус.

         Цар Пергамського царства Євмен другого вирішив створити бібліотеку, яка перевершила Александрійську. Коли про це дізналися єгипетські фараони, то заборонили вивозити папірус і ввозити його Пергаментського царства. Тоді пергамці знайшли інший матеріал для письма. Вироблявся він зі шкіри телят та ягнят. Одержували тонкий і надзвичайно міцний матеріал – пергамент. Великий лист пергаменту стали згинати у вигляді зошита. Декілька зошитів зшивали й одержували книгу, подібну до сучасної.

         Кілька пергаментних книг, створених в Київській Русі, збереглися і до наших днів. Однією з них є “Остромирове Євангеліє”.

         А на чому ще, крім пергаменту, писали на Русі? Виявляється, на корі звичайної берези – бересті. При розкопках у Новограді археологи знайшли берестяну грамоту, яка дійшла до нас із сивої давнини.

         Отже, ми дізналися про такі матеріали для письма, як глиняні таблички, папірус, пергамент, береста.

         А де ж почали застосовувати для письма папір і де в перше його було виготовлено? (Так, правильно, у Китаї). Китайці довго тримали  в секреті  спосіб виготовлення паперу. За розголошення таємниці майстра чикала смертна кара.        

         Лише ХІІІ ст. навчилися виготовляти папір у країнах Європи. Але й з винайденням паперу робити книги  було ще важче. Адже їх писали від руки спеціально навчені майстри-переписувачі. Майже завжди це були монахи з монастирів, де потім і зберігалися книги. Літера за літерою, рядок за рядком писав переписувач книгу. Робота йшла протягом місяців, років, десятиліть. Древньоруські  переписувач  особливо ретельно виводили перший рядок тексту і розмальовували його червоним чорнилом. Потім книгу “одягали” в оправу, прикрашену сріблом, золотом, дорогоцінним камінням. Кришки оправи закривали застібками, деякі зачиняли на замок. Ці книги-справжні витвори мистецтва. Коштували вони дуже дорого.

         Так проходили роки, десятиліття, століття. Життя йшло вперед, змінювалось. Зростав попит на книги. Люди думали над тим, як навчитися робити їх швидше. Спочатку текст стали вирізувати на дошці, а потім одержувати відбиток. Вдаліше придумав у  1447 році німець Іоган Гуттенберг. Він виготовив окремі букви, відливаючи їх з металу.

    На Русі перша книга була надрукована в 1564 році чудовими майстрами Іваном Федоровим,Петром Мстиславцем. З окремих букв вони складали рядки, які потім вставляли в спеціальні рами. Чорною фарбою змащували текст. Наклавши на нього чистий папір і стиснувши за допомогою пресу, одержували аркуш за аркушем текст першої друкованої на Русі книги “Апостол”.

     Старовинні друковані й писані книги зберігаються в наш час у найбільших бібліотеках світу. Звичайно, у нашій шкільній бібліотеці їх нема.

     Діти, подивіться на останню сторінку книги, яка перед вами. Там є така позначка. Тираж 5000 екземплярів. Це значить, що таку книжку мають 5000 дітей у різних куточках нашої країни.   Тепер вам завдання:  знайдіть число тиражу вашої улюбленої книжки і будь-якого підручника. Назвіть. Молодці.

         Сотнями тисяч випускаються ваші підручники, десятками тисяч – ваші улюблені книги дитячих письменників. Кожному школяреві необхідні підручники, кожна дитина хоче почитати цікаву нову книгу. Але автор пише одну книгу. Як же одержують оцей самий тираж?

         Як ви думаєте, чи багато людей зайнято виготовленням вашої книги?

         Давайте разом з вами простежимо шлях книги, як на уроці математики, від точки А до точки В, де точка А – це автор книги, а точка В – читач.

         Письменник пише книгу. Видавництво готує рукопис до друкування. Перший читач книги – редактор. Він дає оцінку рукопису. Технічний редактор визначає розмір майбутньої книги, її тираж.  Ось давайте уважно подивимося, чи в усіх книгах однаковий шрифт, або розмір букв.  Звичайно,ні. Книги для дошкільнят і молодших школярів друкують великим шрифтом, словники, довідники, підручники – малим. У друкарні книгу друкують, роблять її обкладинку, або палітурку. І ось тепер готову книгу можна вже читати. Вона потрапляє до бібліотеки, книжкового магазину, читача. 

 Ось яка це клопітна, важлива і почесна справа – виготовлення книги.  Мабуть, після нашого заняття  ви по-новому подивитеся на своє маленьке диво – улюблену книгу.



Создан 20 апр 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником